Кто из нас в детстве не любил тележурнал «Ералаш».

Сегодня исполняется 87 лет со дня рождения его замечательного режиссера Исаака Семеновича Магитона, участника Великой Отечественной войны, заслуженного деятеля искусств России и заслуженного работника культуры автономной республики.

Он ушел из жизни 13 декабря 2009 года. Исааку Магитону было 86 лет. Мало кто верил, что это так. Еще летом он летал в Гурзуф на очередной детский кинофестиваль, где по традиции руководил жюри: рассказывал юным киноведам о тонкостях режиссуры и актерского мастерства, обсуждал увиденные фильмы, советовал, спорил, пел песни любимого Утесова. Писал очередную книгу.

Как режиссер он снял всего шесть фильмов: «Фантазеры», «Свистать всех наверх», «Ни слова о футболе», «Весенняя олимпиада, или Начальник хора», «Центровой из поднебесья», «Пять похищенных монахов». Но вовсе не ими (хотя первые две картины настоящие шедевры) славен Магитон. Все лучшие новеллы киножурнала «Фитиль» снял он. В его копилке более 50 сюжетов! Все лучшие истории «Ералаша» тоже его. Исаак Семенович трудился там с самых первых выпусков.

Он родился в 1923 году в Симферополе. Учиться приехал в Москву, поступил на географический факультет МГУ, откуда его в 1943-м призвали на фронт. Служил в танковой разведке. О войне не рассказывал никогда. Лишь в конце жизни стал вспоминать некоторые зарисовки из военной жизни, причем не подробности боев и сложных операций, а что-то неожиданно возвышенное. Например, как получил задание вытащить с передовой чудом уцелевший танк. Машина оказалась на дне глубокой воронки в вертикальном положении, дулом кверху, вся усыпанная трупами немецких солдат. Магитон стоял у края воронки и обдумывал, как же этот танк оттуда извлечь. Подошел молоденький интеллигентный лейтенант пехоты и прокомментировал картину: «Верещагин. «Апофеоз войны»…» Этой историей Исаак Семенович подчеркивал, что на фронте были не только крики «ура», взрывы и матерная брань. Он мечтал, чтобы наше кино избавилось от этого стереотипа и переоценило то, что пережила страна за годы войны, чтобы на экране отразилась правда тех событий, живые люди.

В Москву Исаак Магитон вернулся только в 1947 году, война продолжалась для него еще два года — под Львовом и в Румынии. И сразу отправился во ВГИК, прямо в военной форме. Сдал экзамены, но за письменную работу получил тройку, не прошел по конкурсу. Стал работать в институте на кафедре режиссуры. И однажды увидел свою собственную экзаменационную работу с оценкой «хорошо с плюсом». Оказалось, что один из педагогов попросту невзлюбил Магитона и «принял меры». Подобные козни повторялись не раз. В общей сложности Исаак Семенович проучился 15 лет. Параллельно работал вторым режиссером у Донского, Петрова, Кулиджанова, участвовал в создании фильмов «Фома Гордеев», «Леон Гаррос ищет друга», «Когда деревья были большими». Именно Магитон привел в серьезное, большое кино начинающих комиков Юрия Никулина, Олега Борисова и Семена Фараду. А в 1965 году дебютировал как режиссер-постановщик.

С детьми Магитон работал потрясающе. Например, в том же сюжете «Серега, выходи!» он вначале проделал все сам: залез под кровать, поиграл на металлофоне, почеканил мячиком, забросил под потолок тапки, пролез в свитер так, чтобы на голове выросла шапка-ушанка. Он мог бы сняться в роли Сереги и сам, и было бы очень смешно, учитывая внешний вид режиссера — маленький, кругленький, лысенький, с ногами кавалериста… Дети на съемочной площадке его обожали.

Он мастерски выдумывал финалы. Для сюжета про того же Серегу Магитон переписал концовку так, что парнишка выползал на улицу только летом, а не зимой, когда его позвали. В сюжете «Футбольное обозрение», где пацаны исписали названиями любимых команд все стены и заборы, в финале появлялся узбекский мальчик с плакатом «Пахтакор» — чемпион!». Говорят, в кинотеатрах Ташкента перед большим кино всегда показывали этот сюжет, и зрители требовали повторить его несколько раз подряд.

Исаак Магитон давно не снимал фильмы, не мог вписаться в конъюнктуру рынка. Каждый год летом он ездил на фестиваль детского кино в «Артек», команда которого затем перебралась в Гурзуф. Осенью ездил на международный фестиваль анимации «Крок», где смотрел мультфильмы, участвовал во всех капустниках, читал художникам главы из написанных и ненаписанных книг. Эти фестивали не давали ему стареть. Но возраст в итоге все равно взял свое…

Уходит целая эпоха старых добрых детских фильмов и мультфильмов, на которых мы выросли.

Наверное, нужно, им показать то, что дорого нам.
Ведь человеческие ценности и добродетели никогда не устаревают.

Очень полезная детская сказка “Три поросенка”.

Дети понимают, как ненадежны непрочные вещи, постороенные просто тяп-ляп.

И как важно серьезно относиться к тому, что ты делаешь.

Мы всегда рады видеть Вас в нашем кукольном театре.

Развитие мелкой моторики рук – залог развития речи и хорошей обучаемости ребенка.

На наших занятиях в Семейном клубе “ЭЯ” дети делают своими руками чудесные поделки из самых разных материалов.

18 березня вібулося засідання “круглого столу” на тему: “Конвенція ООН про права інвалідів: міжнародні зобов`язання та соціально-правова відповідальність держави”

Організатор: Інститут законодавства Верховної Ради України спільно з парламентським Комітетом у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, проектом Програми розвитку ООН, Міжнародної організації праці та Державного центру зайнятості «Соціальна інтеграція людей з інвалідністю шляхом забезпечення доступу до зайнятості».

До участі у засіданні були запрошені представники парламентських комітетів, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, міністерств, Київської міської державної адміністрації, громадських і міжнародних організацій, посольств зарубіжних країн.
Від Української незалежної ради єврейських жінок в засіданні круглого столу брали участь Гройсман Елеонора та Токар Олександр.

Були представники організацій інвалідів, які розповіли про свої проблеми представникам державних установ і відомств.

Елеонора Гройсман поставила питання про необхідність удосконалення правової бази щодо недоношених дітей з дуже малою вагою при народженні. Завдяки сучасним методам реанімації ці діти виживають. Але потім мають численні проблеми зі здоров’ям. Вони можуть слабо чути, мати вади зору, а також в подальшому в них часто виявляється дитячий церебральний параліч. Всі проблеми цих дітей лягають на плечі їх батьків. А коштує лікування дуже дорого. Тому, якщо держава береться спасати життя таких дітей, треба й піклуватися про їх здоров’я в подальшому.

Присутні прийшли до висновків про необхідність зміни законодавчих норм та реальних механізмів виконання Конвенції про права інвадідів.

Питання законодавчого забезпечення і практики захисту дітей від насильства обговорено під час “круглого столу”, організованого Комітетом з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

На захід були запрошені представники громадських та міжнародних організацій. Від Української незалежної ради єврейських жінок( УНРЄЖ) були присутні Президент УНРЄЖ Гройсман Елеонора Наумівна та директор Центру по боротьбі з насильством і торгівлею жінками та дітьми при УНРЄЖ Токар Олександр Захарович.

Відкриваючи захід, голова Комітету Павло Костенко зазначив, що Верховна Рада вже прийняла низку законів щодо захисту дітей від фізичного та психічного насильства, жорстокого поводження з дітьми, експлуатації, в тому числі сексуальної. Зокрема, з метою посилення соціального і правового захисту дитинства 5 березня 2009 року, було ухвалено Закон “Про Загальнодержавну програму “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року”. На засіданні зазначалося, що значну увагу в документі відведено захисту прав дітей різних категорій, запобіганню соціального сирітства, подоланню бездоглядності та безпритульності серед дітей, боротьбі з використанням дитячої праці, торгівлею дітьми, сексуальною експлуатацією, іншими формами жорстокого поводження з ними.
Крім цього, у Верховній Раді готується до ратифікації Конвенція Ради Європи № 201 про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального розбещення. Ратифікація цього документу, на думку народних депутатів, сприятиме створенню ефективного механізму боротьби з сексуальною експлуатацією дітей, зокрема дитячою порнографією і проституцією, та іншими формами сексуального розбещення дітей.
Учасники “круглого столу” також зазначили, що Україна – одна з 25 країн світу, які повністю заборонили на законодавчому рівні насильство над дітьми в будь-яких проявах.

Однак, за словами виступаючих, проблема насильства над дітьми залишається актуальною для України. Тому, наголосили члени Комітету, вкрай важливою сьогодні є думка фахівців щодо низки питань відповідної проблематики, а саме: конкретних кроків з виконання Загальнодержавної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року”; створення дієвого механізму виявлення та реагування на випадки насильства над дітьми; аналізу необхідних законодавчих змін з огляду на перспективу ратифікації Конвенції Ради Європи № 201; практики захисту прав дитини; соціальної підтримки дитини, яка зазнали насильства; можливостей захисту потерпілої дитини в судовому процесі.

Довгостроковий експерт Ради Європи Моніка Платек зазначила, що в Україні є передові закони. Треба лише налагодити механізми їх застосування.

Юкіє Мокуо, Голова представництва Дитячого фонда (ЮНІСЕФ) в Україні розповіла, що проблема насильства над дітьми – це проблема не тільки України, а й інших країн світу.

Христинова Ганна, кандидат юридичних наук, доповіла про Законодавство України з питань протидії сексуальному розбещенню та сексуальній експлуатації дитини та шляхи його адаптації до вимог Конвенції Ради Європи №201

Стефанiв Надiя Степанiвна, Заступник Голови суду – голова судової палати Івано-Франківської області, розповіла про застосування на практиці спеціальних кімнат для допиту дітей-свідків. Які допомагають захистити дитину й зменьшити психічне травмування.

Середницька Алла Дмитрівна, начальник відділу позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини, розповіла про покращення в роботі Міністерства освіти і науки щодо запобігання насильства в сім ї.

Костицький Василь Васильович, Голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі, наголосив, що зараз суспільство потерпає від інформаційного насильства над дітьми. Телевізор та інтернет є джералами інформаційної агресії. А всесвітня павутина педофілів листується з нашими дітьми по інтернету. 37 відсотків підліткі готові порушувати закон. Також діти готові відтворювати насильство.

За підсумками “круглого столу” ухвалено рішення про створення робочої групи з метою підготовки відповідних змін до чинного законодавства, які передбачали б удосконалення системи захисту дітей від насильства в Україні.

Каждые выходные мы приглашаем Вас с детьми на спектакли в нашем Кукольном театре при Семейном клубе “ЭЯ”.
Ваш малыш научится внимательно следить за ходом сказки. Научится вести себя во время представлений.
Наши актеры, они же профессиональные педагоги, сделают все для того, чтобы малыш не боялся сказочных персонажей, пробудят тягу к прекрасному.
До и после представления интерактивные игры с детьми.
Стоимость билета для Вас с ребенком 20 гривень.
Запись и бронирование билетов по телефону 592 41 80, Алена

Наш сайт подвергся хакерской атаке.

Теперь уже все в порядке. Активно идет процесс реставрации сайта.

И у Вас, как прежде, будет возможность знакомится со свежей информацией.